16 березня 2022 року російські військово-повітряні сили розбомбили Маріупольський драматичний театр.

Руйнування Маріуполя російськими військами та його подальша окупація призвели до розриву чисельних соціальних звʼязків. Більшість людей які пережили ці жахливі події виїхали з Маріуполя1, і зараз знаходяться в різних регіонах України, Європи і світу. Цей проєкт досліджує російську атаку на Маріупольський драмтеатр, що стала символом російського терору. Наша мета — в одному просторі зібрати розрізнені голоси свідк_инь цієї трагедії та підсилити їх матеріалами дослідження.
Ми проаналізували тисячі фотографій, відеозаписів, дописів у соціальних мережах; створили чисельні 3D моделі будівлі та провели понад сто годин інтерв'ю зі свідк_инями. Через відсутність прямого доступу до місця трагедії та систематичне знищення Російською Федерацією доказів2, ці матеріали є важливим історичним документом.

Свідчення

Олександр Рубець

Оксана Мазіна

Вікторія Дубовицька

Марія Родіонова

Ольга Корнійчук

Дмитро Муранцев

Олександр Мироненко

Віталій Цесар

Єлизавета Фатєєва

Ігор Навка

Євгенія Забогонська

Сергій Забогонський

Наша команда ідентифікувала 60 осіб, які були свідк_инями атаки або перебували у театрі під час облоги міста. З них 27 погодилися на глибинні інтервʼю.
Використовуючи техніку «просторових інтервʼю», розроблену нашою партнерською організацією Forensic Architecture, ми запросили десятьох свідк_инь взяти участь у подальших сесіях. Під час таких інтервʼю ми задіяли простір та елементи 3D-моделювання як інструменти, які допомогли свідк_иням розповісти про травматичні події періоду облоги Маріуполя. Увійшовши у простір театру на екрані під час інтервʼю, свідк_ині змогли описати як практики взаємодопомоги в театрі, так і деталі, що допомогли змоделювати наслідки вибуху. А ретельне заглиблення у спогади свідк_инь дало можливість побачити звʼязок між подіями в театрі й ширшим контекстом облоги міста та його систематичним знищенням.
Ми висловлюємо подяку всім свідк_иням, чий внесок у цей проєкт через спогади, малюнки, моделі, фотографії та відеоматеріали допоміг нам задокументувати та проаналізувати події, які розгорталися в театрі під час облоги Маріуполя.

Просторові моделі

З перших тижнів роботи над проєктом ми почали збирати історію подій в театрі навколо простору. За архівними кресленями були виготовлені перші 3D-моделі внутрішнього простору театру, а моделі екстерєру театру до і після вибуху були вироблені за допомогою техніки фотограметрії.
Маріупольський драматичний театр було побудовано за проєктом повторного використання, на основі якого були зведені кілька інших театрів у різних українських містах. Наша команда провела 3D-сканування будівлі Полтавського драмтеатру, який було збудовано за майже ідентичним до Маріупольського драмтеатру проєктом.
Спогади можуть бути зафіксовані у формі свідчень або фотографій та відеозаписів, зроблених очевид_ицями. Ми використовували просторову модель як середовище для проведення інтервʼю, а згодом — для локалізації візуальних матеріалів, що документують життя театру під час облоги та після його окупації. Так, просторові моделі театру обʼєднують різні види спогадів — і людські, так і відеографічні.
Креслення фасаду театру. ©Державна наукова архітектурно-будівельна бібліотека імені В. Г. Заболотного

Креслення фасаду театру. ©Державна наукова архітектурно-будівельна бібліотека імені В. Г. Заболотного

Фрагмент плану першого поверху театру. ©Державна наукова архітектурно-будівельна бібліотека імені В. Г. Заболотного

Фрагмент плану першого поверху театру. ©Державна наукова архітектурно-будівельна бібліотека імені В. Г. Заболотного

Просторова модель театру, побудована на основі оригінальних креслень. ©Центр Просторових Технологій

Просторова модель театру, побудована на основі оригінальних креслень. ©Центр Просторових Технологій

Фоторгаметрія внутрішніх просторів театру після Російського авіаудару. ©Центр Просторових Технологій

Фоторгаметрія внутрішніх просторів театру після Російського авіаудару. ©Центр Просторових Технологій

Фоторгаметрія театру до його руйнування, виконана на основі відео, наданого Skeiron ©Центр Просторових Технологій

Фоторгаметрія театру до його руйнування, виконана на основі відео, наданого Skeiron ©Центр Просторових Технологій

Фоторгаметрія театру після Російського авіаудару, виконана на основі кадрів  Reuters. ©Центр Просторових Технологій

Фоторгаметрія театру після Російського авіаудару, виконана на основі кадрів Reuters. ©Центр Просторових Технологій

Чотири театри, збудовані за спільним проєктом повторного використання О. О. Крилової та О. О. Малише́нко 1952—1958. ©Центр Просторових Технологій

Чотири театри, збудовані за спільним проєктом повторного використання О. О. Крилової та О. О. Малише́нко 1952—1958. ©Центр Просторових Технологій

Модель Полтавського драмтеатру, виконана за допомогою 3D сканування. ©Центр Просторових Технологій

Модель Полтавського драмтеатру, виконана за допомогою 3D сканування. ©Центр Просторових Технологій

3D-скан глядацької зали Полтавського драмтеатру. ©Центр Просторових Технологій

3D-скан глядацької зали Полтавського драмтеатру. ©Центр Просторових Технологій

3D-скан другого поверху фойє Полтавського драмтеатру. ©Центр Просторових Технологій

3D-скан другого поверху фойє Полтавського драмтеатру. ©Центр Просторових Технологій

3D-скан простору сцени Полтавського драмтеатру. ©Центр Просторових Технологій

3D-скан простору сцени Полтавського драмтеатру. ©Центр Просторових Технологій

Просторова модель, що використовується для локування фотографій в залі театру. ©Центр Просторових Технологій

Просторова модель, що використовується для локування фотографій в залі театру. ©Центр Просторових Технологій

Просторова модель, що використовується для локування фотографій в фойє театру. ©Центр Просторових Технологій

Просторова модель, що використовується для локування фотографій в фойє театру. ©Центр Просторових Технологій

Фото зруйнованого простору сцени, локоване відносно просторової моделі театру. ©Центр Просторових Технологій

Фото зруйнованого простору сцени, локоване відносно просторової моделі театру. ©Центр Просторових Технологій

Свідок Олександр Рубець взаємодіє з просторовою моделлю театру під час інтервʼю. ©Центр Просторових Технологій

Свідок Олександр Рубець взаємодіє з просторовою моделлю театру під час інтервʼю. ©Центр Просторових Технологій

Візуальні матеріали

Аналізуючи зображення та відео, зняті свідк_инями, ми звертали увагу на найдрібніші деталі. Наша команда розбирала відеоматеріали на окремі кадри та обʼєднувала їх у панорамні знімки, а фотографії класифікувала за хронологією, збираючи їх в тематичні колекції. Такий підхід дозволив прослідкувати зв'язки між свідченнями очевид_иць і краще зрозуміти простір театру.
Розбиття відео на окремі кадри. ©Центр Просторових Технологій

Розбиття відео на окремі кадри. ©Центр Просторових Технологій

Складання кадрів з відео в панораму. ©Центр Просторових Технологій

Складання кадрів з відео в панораму. ©Центр Просторових Технологій

Збір фотографій за категоріями. ©Центр Просторових Технологій

Збір фотографій за категоріями. ©Центр Просторових Технологій

Робота з фрагментами відео для встановлення кількості людей в коридорі фойє театру. ©Центр Просторових Технологій

Робота з фрагментами відео для встановлення кількості людей в коридорі фойє театру. ©Центр Просторових Технологій

Організація медіаматеріалів на мапі. ©Центр Просторових Технологій

Організація медіаматеріалів на мапі. ©Центр Просторових Технологій

Перегляд відео, знятих свідком, в рамках просторових інтервʼю. ©Центр Просторових Технологій

Перегляд відео, знятих свідком, в рамках просторових інтервʼю. ©Центр Просторових Технологій

Есеї

Есей Ксенії Рибак

Місто в театрі

Есей Ксенії Рибак

Російський авіаудар

Есей Світлани Матвієнко

Середовище терору

У команді ми багато обговорили практики архівування та питання, пов'язані з публікацією первинних матеріалів в мережі.
Оскільки наша мета виходить за рамки простого збирання даних, для нас було важливо проаналізувати їх, аби осмислити події періоду облоги Маріуполя. В межах проєкту було створено три есе, що досліджують роль театру як укриття, аналізують наслідки урбіциду проти Маріуполя, проявляють звʼязки між атакою на театр та загальними стратегіями російського терору та фіксують спроби окупаційної влади приховати вчинені воєнні злочини.

Аналітичні звіти

ECCHR

Правова оцінка

Гарет Коллетт

Аналіз вибуху

Для цього дослідження у співпраці з нашою командою було підготовлено два аналітичні звіти. Перший звіт — Європейського центру конституційних та людських прав (ECCHR) — є правовим аналізом атаки, який стверджує, що російське бомбардування театру, найімовірніше, є воєнним злочином. Другий звіт, автором якого є оборонний консультант Гарет Коллетт, надає глибокий технічний аналіз вибуху та робить припущення про тип використаної зброї проти цього цивільного укриття.

Наша дослідницька позиція

Особлива увага до ролі свідк_инь у проєкті повʼязана із нашою власною позицією як дослідни_ць, нашим баченням і проблематизацією правозахисного поля та практик, повʼязаних з документуванням і дослідженням війни. Як частина суспільства, охопленого війною, ми не віримо у можливість відсторонених неангажованих досліджень. Ми переконані, що практики, які існують на перетині дослідницького, мистецького та правозахисного поля, мають ставати на сторону вразливих та заявляти про свою позицію щодо несправедливості, не ховаючись за примарною обʼєктивністю. Наш власний досвід війни унеможливлює перебування на безпечній відстані від жорстокого зображення на екрані, проте водночас робить нас більш чутливими, аби засуджувати злочини війни та вимагати справедливого покарання для їх виконавців.
У дослідженні атаки на Драмтеатр нам йдеться не лише про досвіди місцевих спільнот, а й про солідарність з усіма тими, хто постраждав від дій та безкарності Росії.

Учасни_ці проєкту

Це дослідження проведене Центром просторових технологій (CST) у співпраці з Forensis та Forensic Architecture. Ми працювали з численними зовнішніми учасни_цями, щоб зробити цей проєкт можливим. Повний список учасни_ць тут.
Команда CST, що працювала над проєктом: Максим Рохманійко, Микола Головко, Дарина Вільхова, Ксенія Рибак, Валерія Прорізна, Андрій Онищенко, Оксана Грабчак, Саша Закревська, Наталія Переверзіна, Герман Мітіш, Орест Яремчук