Вікторія Дубовицька
Вікторія народилася та проживала в Маріуполі. На момент ескалації війни 24 лютого 2022 року перебувала в декретній відпустці та піклувалася про двох маленьких дітей. Разом із ними 5 березня 2022 року прийшла до Драмтеатру для евакуації, яку врешті було зірвано армією Російської Федерації. Через це родина Вікторії та сотні маріуполь_ок були змушені залишитися в театрі та надалі переховуватися тут в очікуванні на зелений коридор.
16 березня у момент атаки армії Російської Федерації на будівлю театру Вікторія з дітьми перебували на другому поверсі будівлі в кімнаті звукорежисера, яка майже не зазнала ушкоджень. Після цього їм вдалося виїхати з міста.
Це скорочена версія чотиригодинного інтервʼю з Вікторією, яке ми провели за методологією просторових свідчень. У ньому Вікторія розповідає про життя та побут Драмтеатру, складну гуманітарну ситуацію в будівлі під час облоги міста, волонтерську самоорганізацію в театрі, власні спогади про наслідки атаки й думки про звʼязок між памʼяттю про трагедію та розслідуванням цього воєнного злочину.
Інтерв'ю були створені за фінансової підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження»
Відео інтерв’ю були зроблені за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного Фонду «Відродження» в рамках спільної ініціативи «Європейське Відродження України». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу чи Міжнародного фонду «Відродження».
