Дмитро Муранцев
Дмитро народився в Донецьку та переїхав до Маріуполя у 2019 році для вступу до Маріупольського фахового коледжу культури і мистецтв.
5 березня 2022 року, у звʼязку з ескалацією війни, погіршенням гуманітарної ситуації в Маріуполі та з метою евакуації, він прибув до театру разом із тодішньою дівчиною Єлизаветою Фатєєвою, її мамою Оксаною Мазіною та їхнім котом. Внаслідок зриву «режиму тиші» армією Російської Федерації, усі вони були змушені залишитися в театрі й очікувати на зелений коридор. Дмитро оселився з Єлизаветою та її родиною у бомбосховищі театру.
Під час атаки армії Російської Федерації на театр 16 березня Дмитро перебував у бомбосховищі, яке залишилося неушкодженим у результаті бомбардування. Після цього він зміг виїхати з міста.
Це скорочена версія тригодинного інтервʼю з Дмитром, яке відбувалося за методологією просторових свідчень. Дмитро ділиться спогадами про простір театру-укриття, поступове звуження охопленого війною міста та про атаку на Драмтеатр.
Інтерв'ю були створені за фінансової підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження»
Відео інтерв’ю були зроблені за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного Фонду «Відродження» в рамках спільної ініціативи «Європейське Відродження України». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу чи Міжнародного фонду «Відродження».
