Оксана Мазіна
Оксана народилася та мешкала в Маріуполі. Спершу працювала клеймувальницею гарячого металу на Маріупольському металургійному комбінаті ім. Ілліча, а згодом — продавчинею в супермаркеті.
У звʼязку з ескалацією війни та загостренням ситуації у Маріуполі 5 березня 2022 року Оксана разом з донькою Єлизаветою Фатєєвою, тодішнім хлопцем Єлизавети Дмитром Муранцевим та їх котом прибули до Драмтеатру для евакуації з міста. Внаслідок зриву «режиму тиші» армією Російської Федерації, вона з родиною була змушена переховуватися в театрі. Перебуваючи тут, Оксана майже не виходила з будівлі та переважно розміщувалася в підвалі.
16 березня в момент атаки армії Російської Федерації на будівлю театру Оксана разом із Єлизаветою та Дмитром перебували в бомбосховищі, через що залишилися неушкодженими. Після цього їм вдалося покинути Маріуполь.
Це скорочена версія пʼятигодинного інтервʼю з Оксаною, яке відбувалося за методологією просторових свідчень. Оксана допомогла нам дізнатися про соціальні взаємодії та взаємодопомогу, які виникли в театрі, детально змоделювати та скорегувати архітектуру приміщень будівлі.
Інтерв'ю були створені за фінансової підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження»
Відео інтерв’ю були зроблені за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного Фонду «Відродження» в рамках спільної ініціативи «Європейське Відродження України». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу чи Міжнародного фонду «Відродження».
