Правова оцінка
Центр просторових технологій звернувся до Європейського Центру Конституційних Прав і Прав Людини (ECCHR) із запитом щодо правового аналізу атаки на Маріупольський драматичний театр. Ми надали зібрані нами дослідницькі матеріали, зокрема, узагальнені свідчення очевидців, та звіт з аналізом вибуху для підготовки юридичної оцінки. Крім того, було використано інформацію з відкритих джерел, зокрема звіт Amnesty International, а також газетні статті Associated Press, BBC і New York Times, та інші.
Відповідно до нашого звернення, ECCHR підготували звіт, в якому, зокрема, розглядається питання щодо можливого міжнародного кримінального статусу цієї атаки та індивідуальної кримінальної відповідальності тих, хто брав участь у скоєнні нападу відповідно до положень Римського статуту Міжнародного кримінального суду.
Звіт робить висновок що атака на Маріупольський Драмтеатр, найімовірніше, є воєнним злочином, здійсненим російськими силами. Вказується, що злочинці, імовірно, цілеспрямовано атакували цивільний об'єкт, і цивільних які знаходилися в театрі.
Також ECCHR підкреслюють, що незважаючи на те, що російська влада заперечує відповідальність і приписує руйнування театру українським силам, жодні докази не підтверджують ці заяви. Навпаки, свідчення очевидців, експертний аналіз і візуальні докази, зібрані, зокрема Amnesty, Associated Press, BBC і Центром просторових технологій, переконливо вказують на те, що удару завдав російський літак з однією або двома 500-кілограмовими бомбами. Крім того, немає жодних вагомих обґрунтувань для зустрічної заяви про вибух зсередини. Всі докази та свідчення очевидців вказують на авіаудар, завданий російськими силами. Цей консенсус серед експертів і свідків підкреслює відповідальність російських військових за атаку, залучаючи до індивідуальної кримінальної відповідальності не лише безпосередніх виконавців, але й потенційно їхніх командирів та інших осіб, причетних до удару.
В юридичному звіті ECCHR звертають увагу на докази того, що нападники знали, що Маріупольський драматичний театр був цивільним укриттям, та навмисно взяли його та його мешканців на приціл. Цивільне використання театру було добре відоме, зокрема видні знаки «ДЕТИ», що робить очевидним обов'язок нападників уникати цивільних жертв. Наявні звіти підтверджують відсутність військової цілі в межах точності удару, що підкреслює, що театр був обраний навмисно. Відсутність військової активності поблизу додатково вказує на те, що атака була спрямована безпосередньо проти цивільних і театру як цивільного об'єкту, що є воєнним злочином.
Крім того, ECCHR підкреслює, що існують вагомі підстави вважати, що напад на Маріупольський драматичний театр також є злочином проти людяності. У розрізі повідомлень про значні масштаби авіаударів, що завдають шкоди цивільному населенню та цивільній інфраструктурі, а також про облогу міста з початку березня 2022 року, є підстави вважати, що напад на Маріупольський драматичний театр був частиною широкомасштабного і систематичного нападу на цивільне населення Маріуполя. Хоча в доповіді зазначається, що для остаточної оцінки потрібні додаткові докази, які наразі важко отримати через тимчасову окупацію Маріуполя – це питання має бути частиною поточних і майбутніх розслідувань.